Робота зі штучним хутром

Напрям ворсу

Напрям ворсу визначають, проводячи пальцями по поверхні хутра. Якщо ворсинки лягають без опору – це «по ворсу», якщо відчувається спротив – «проти ворсу». Усі деталі викроюють в одному напрямі. Зазвичай ворс спрямований зверху вниз, особливо на довговорсовому хутрі. Для коротковорсового (плюш, каракуль) можливе викроювання ворсом догори.

На кожній деталі викрійки позначають стрілкою напрям ворсу, а на виворітній стороні хутра – відповідні позначки. При розкладці слідкуйте, щоб стрілки збігалися.

Розмітка

Перед розкроєм на деталях викрійки позначають лицьову та виворітну сторони. Деталі розкладають на виворітній стороні хутра в один шар. Розмітку виконують кравецькою крейдою або спеціальним олівцем‑«фантомом».

Для штучної овчини з велюровою стороною лінії краще переносити копіювальними стібками.

Розкрій

Розкроюють по виворітній стороні, розрізаючи лише основу, не пошкоджуючи ворс. Потім краї розсовують і прибирають зайві ворсинки. Якщо основа – шкіра чи замша, використовують дуже гострий ніж або лезо. Якщо тканинна чи трикотажна – ножиці з гострими кінчиками.

Нитки, голки, лапки

Машинні голки № 80–100, залежно від товщини. Можна застосовувати спеціальні голки для шкіри.
Нитки: універсальні поліефірні або бавовняно‑поліефірні. Для оздоблювальних строчок і петель – еластичні або декоративні («Gutermann»). Якщо хутро і замша різних кольорів – потрібні нитки обох кольорів.
Для намітки – контрастна нитка та довга тонка голка.
Лапка універсальна. Налаштовують натяг ниток і тиск лапки до рівномірної строчки. Довжина стібка – 3,5–4,5 мм.

Техніка шиття

Стачують по напряму ворсу для рівномірної подачі матеріалу. Щоб уникнути товщини, ворс на припусках зрізають. Припуски розгладжують рукояткою ножиць, а захоплені волоски витягують голкою на лицьовий бік.

Прасування

Зазвичай штучне хутро не прасують. Якщо потрібно – дуже обережно, лише з виворітного боку, через підстилку з хутра ворсом догори. Для коротковорсового можна застосовувати клеєві прокладки, для довговорсового – лише пришивні.

Важливо: завжди перевіряйте на непотрібному шматочку.

Види швів

Перед роботою випробуйте шви на клапті. Основні варіанти:

Стачний шов: підходить для коротковорсового хутра. Припуски розкладають у різні боки, можна прокласти оздоблювальну строчку.
Шов встик: для довговорсового хутра, особливо на трикотажній основі. Виконується широким зигзагом, ворс витягують голкою.
Закритий шов: деталі складають хутром усередину, припуски відвертають на один бік і настрочують.
Накладний шов: верхня деталь без припуску, нижня з припуском 1–1,5 см. Виконується двома строчками.

Обробка краю

Можна залишити відкритим із закріплювальною строчкою або підвернути замшу на хутрову сторону й настрочити. Для закруглених країв роблять виточки.

Виточки

Якщо хутро назовні – виточки обробляють як на тканині: намітка, зрізання ворсу, стачування. Якщо хутро всередині (дублянка) – виточку можна виконати накладним швом.

Петлі

На довговорсовому хутрі прорізні петлі не роблять – замінюють гачками, кнопками. На коротковорсовому можливі прорізні петлі, які обметують через органзу, щоб голка не чіпляла ворс.